Увага! «Собачий кайф»

Небезпечна гра, яка дає відчуття ейфорії на кілька хвилин. Ціна - здоров'я або життя підлітка. Дослідивши історію цього питання, виявилося, що це не є сучасне «ноу-хау». Подібним чином підлітки розважалися ще в вісімдесятих роках минулого століття. Це стає причиною того, що батьки не переймаються таким захопленням власних дітей як «собачий кайф», мов, минеться, як вітрянка.

Педагоги першими стикаються з проблемою. Батьки, як правило, розбираються вже з наслідками. Гра небезпечна тим, що може завдати шкоди здоров'ю або призвести до смерті дитини. Тобто, насправді, маємо справу з підлітковою суїцидальною поведінкою, замаскованою у гру.

Причини такої популярності «собачого кайфу» криються в соціальних та вікових аспектах.

Соціальним фактором популярності є колективна форма гри, коли в такий спосіб підліток долучається до спільноти однолітків. Тут його приймають, розуміють, навіть рятують при необхідності. Так задовольняються базові потреби в прийнятті і турботі.

 Сучасні діти схильні ризикувати. Цьому вони навчилися у власних сім’ях, з прикладу теле- і кібер героїв. Єдине, що залишається поза увагою – реальність смертельного випадку під час гри. Ментальна установка, яка спрацьовує в даному разі - «це може статися, але з кимось іншим». Віра у власну невразливість та бажання «заробити плюси» у своїх друзів, продемонструвати сміливість, бути причетним до «спільної справи» змушують підлітка "кайфувати".

Схильність досліджувати світ, власне тіло, бажання експериментувати з ним – приводять на межу життя.

Дитина спостерігає «смерть» в різних її проявах: в стосунках між дорослими (розлучення, насилля), на соціальному рівні (будь-якого дня хтось із батьків може опинитись без роботи), в інших втратах – сподівань, мрій, ілюзій. Тож, зазирнувши в очі смерті, ніби переконує себе в тому, що її можливо пережити.

Якщо ви дізналися, що ваша дитина бавиться в «собачий кайф», задайте собі ряд запитань: що відбувається у вашій сім’ї такого нестерпного для доньки чи сина, що викликало суїцидальний намір? Дитина поряд з вами почувається безпечно? А в який ще спосіб ваші син чи донька могли б пізнати можливості власного тіла? Що діється із принципом задоволення – прагнете його отримати будь-якою ціною? Звісно, запитань може бути більше. Та лише звернення до психолога зможе повести вас потрібною стежкою, якщо ви розгубилися.

Ознаки, які мають насторожити батьків та педагогів: падає успішність, розсіяна увага, вповільнені рухи і реакції, головний біль як симптом розладу судинного характеру, слабкість тілесного походження після сеансу гри.

Поспішіть надати своїй дитині підтримку, розуміння і любов, а при потребі і допомогу, відкоригуйте ваші стосунки. Тоді потреба шукати сумнівне задоволення в «собачому кайфі» відпаде сама по собі.

 

Записуйтесь на консультацію в робочі дні з 10.00 - 18.00 за номером на головній