Дорога до дитячого садка.

Дитсадок в житті малої дитини створює простір для різних само- : самоствердження, самореалізації, самостійності, самооцінки – її коригування. Тут вперше дитина чує про себе якусь інакшу думку, ніж від мами з татком. Наприклад, вдома донька для батьків «принцеса, красуня», в садочку ж вона дізнається від однолітків, що має великі вуха. Син – «мамине сонечко  і татків богатир», а в садку йому кажуть - «мале, худе».

До того ж, дитина потрапляє в ситуації, коли потрібно відстоювати себе без допомоги мами і татка, самостійно їсти, одягатись. Розвиваються навички колективної взаємодії і життя за правилами.

Перелічені «здобутки» дитсадівського життя обов’язково стануть дитині у пригоді в подальшому. Та, виявляється, що діти дуже швидко розуміють - вдома їм краще: мама нагодує, одягне, помиє руки, збере розкидані іграшки, ні з ким не потрібно ділитись і відстоювати своє…

Тож, через кілька днів ходіння в дитсадок батьки наштовхуються на дитячий опір. Кожного ранку сльози, крики, голосіння. Вмовляння, погрози, обіцяння цукерок та іграшок не приносять бажаного результату. Малеча репетує і протестує.

Щоб дорога до дитячого садка була цікавою і радісною, ось кілька простих рекомендацій.

При виборі дитячого закладу, враховуйте не тільки навчальну програму і умови перебування, а і особистість виховательки. Зовні вона має бути того ж типу, що і мама (білява, чорнява, повнувата чи худорлява), її тембр голосу, темп мовлення, манери також мали би відповідати маминим. Тоді дитина легше звикатиме до «чужої тьоті» і швидше погодиться сприйняти її за «свою». При знайомстві з вихователькою врахуйте власні відчуття.

Якщо дитина ниє, репетує по дорозі в садок, запропонуйте їй послухати цікаву оповідь чи казочку про сонечко, яке тільки прокинулось чи дерева, проведіть «екскурсію» про все, що бачите по дорозі в садок. Старшим діткам можна пропонувати кілька варіантів: перший - йти в садок і всю дорогу капризувати, другий - по дорозі в садок послухати цікаву розповідь. Зазвичай, діти переключаються і погоджуються спілкуватися.

В групі зберігайте емоційну рівновагу. Це має бути саме рівновага. Проявляючи надмірну строгість, ви ніби говорите дитині про байдужість до її переживань. Почуваючи власну невпевненість, жаліючи дитину, ви налаштовуєте її на те, що садок – це щось дуже страшне. Тоді точно слід  плакати. Придумайте «ритуал» прощання в садку і виконуйте його щоразу. Для малечі це буде сигнал – «пора в групу».

Приймайте переживання своєї дитини, почувайтесь впевнено, проявіть власну фантазію і дорога до дитячого садка стане вашим спільним ресурсом на весь день.

Запис на консультацію: в робочі дні з 10.00 - 18.00 за номером на головній